03. - 06. 07. 2026 – Виїзд професійно-орієнтованої навчально-оглядової практики ОП «Регіональний розвиток і просторове планування».

Це прекрасна традиція для студентів-географів! Літня навчальна  практика в Карпатах — це класичний та надзвичайно важливий етап підготовки майбутніх фахівців. В липні 2026 року відбувся черговий виїзд студентів кафедри географії України та регіоналістики під керівництвом проф. Івана Костащука; доц. Володимира Костащука; доц. Наталії Заблотовської; доц. Людмили Костенюк та ас. Олександра Лейберюка за маршрутом м.Чернівці – смт. Ворохта – ур.Заросляк – г.Говерла – м. Верховина – м. Чернівці.

Навчально-ознайомчий виїзд студентів кафедри географії України та регіоналістики Чернівецького національного університету імені Юрія Федьковича у липні 2026 року має комплексний характер. Оновлена дводенна програма трекінгу високогірною частиною Українських Карпат дозволяє максимально повно реалізувати теоретичні знання студентів у польових умовах.

Маршрут поєднує класичні географічні дослідження з моніторингом сучасних екологічних та рекреаційних процесів.

День 1: Сходження на г. Говерла (2061 м) — модель висотної поясності та антропогенного пресу. Перший день практики присвячений дослідженню найвищої вершини України та має ключове значення для формування фахових компетентностей географів: дослідження вертикальної диференціації ландшафтів. Під час підйому від ур. Заросляк до вершини студенти здійснюють профільний опис послідовної зміни природних поясів — від темнохвойних лісів і субальпійського криволісся (із заростями сосни гірської) до альпійських лук (полонин). Це дозволяє студентам на практиці оцінити ступінь антропогенної трансформації екосистем, дослідити процеси лінійної ерозії та деградації ґрунтово-рослинного покриву вздовж екскурсійних стежок.’я.

День 2: Хребет Шпиці — озеро Несамовите — еталон глаціальної геоморфології та гідрології. Другий день маршруту зміщує фокус на вивчення унікальних реліктових форм рельєфу та гідрологічних об'єктів Чорногірського масиву. Вивчення слідів давнього зледеніння: г. Шпиці (1863 м) та суміжних цирків (урочище Гаджина) є найкращим в Україні полігоном для дослідження плейстоценового заледеніння. Студенти візуалізують та описують такі геоморфологічні структури, як кари (льодовикові цирки), троги, моренні вали та скельні останці-«шпиці», що утворилися внаслідок морозного вивітрювання. Озеро Несамовите (1751 м) слугує модельним об'єктом для вивчення гідрологічного режиму, живлення та екологічного стану озер льодовикового походження. Особлива увага приділяється процесам евтрофікації (заростання) водойми під впливом кліматичних змін та туристичного фактора. Перехід від куполоподібних форм Говерли до стрімких, сильно розчленованих скельних стінок Шпиць демонструє студентам різноманітність геоморфологічної будови Чорногори та вплив літологічної основи на формування рельєфу.

Така комплексна практика дозволяє поєднати вивчення фізико-географічних особливостей гірських систем із дослідженням соціально-економічного та етнокультурного потенціалу регіону.